У своїй роботі педагогам доводиться мати справу з різними батьками. Безсумнівно, більшість з них роблять серйозну роботу з виховання своїх дітей. Але все-таки є частина батьків, які роблять учителів нещасними. У цій статті пропонуються поради досвідчених педагогів, якими, на їхню думку, повинні керуватись усі батьки без винятку.

Порада 1. Підтримуйте вчителя.

Кожний учитель скаже, що коли батьки проявляють готовність допомагати вчителю й підтримувати його, то разом вони легше справляються з усіма проблемами, які виникають протягом навчального року. Учителі теж люди, іноді вони можуть робити помилки. Однак, незважаючи ні на що, більшість педагогів – це віддані своїй справі професіонали, які присвячують роботі весь свій час. Звісно, не варто думати, що не існує поганих учителів, але більшість з них виключно кваліфіковані працівники.

Якщо у вашої дитини невмілий, непрофесійний учитель, не судіть по ньому про всіх викладачів, які були, є й будуть у житті дитини, краще висловіть свої побоювання із приводу кваліфікації даного педагога директору школи. Якщо ж у вашої дитини чудовий учитель, постарайтесь, щоб він знав про вашу повагу, а також поділіться своєю думкою з адміністрацією школи. Висловіть свою підтримку не тільки вчителю, а й школі в цілому.

Порада 2. Ставайте й залишайтесь залученими в навчальний процес.

Одна з найнеприємніших тенденцій у школах – це зниження рівня участі батьків у навчанні дітей у міру їх дорослішання. Цей факт надзвичайно поширений і викликає стурбованість, адже діти будь-якого віку перебувають у виграшному становищі саме тоді, коли їхні батьки залишаються залученими до процесу навчання. Хоча, дійсно, перші кілька років школи, можливо, і є найважливішими, але наступні роки навчання також дуже значущі по-своєму.

Діти розумні й інтуїтивні. Коли вони бачать, що батьки беруть меншу участь у їхньому процесі навчання, більшість із них слідом за батьками також знижує свій інтерес до набуття знань. Це сумна реальність, але в середніх і старших класах зазвичай на батьківські збори приходять мало батьків. До того ж приходять в основному ті батьки, яким, на думку вчителів, робити це взагалі не обов'язково, проте взаємозв'язок академічного успіху дитини та своєї участі в її освіті вони не піддають сумніву.

Усі батьки повинні знати, що відбувається в повсякденному шкільному житті їхньої дитини. Ось що їм необхідно робити щодня.

• Питати в дитини, як пройшов її шкільний день. Заводити розмову про те, що нового вона дізналась, з ким дружить, що їла на обід і т. п.
• Стежити за тим, щоб у дитини був визначений час на виконання домашнього завдання. Відповідати на всі її запитання та допомагати при необхідності.
• Читати всі записки/зауваження, які пише вчитель. Записи вчителя – це основна форма спілкування між учителем і батьками. Шукайте їх і читайте, щоб залишатись у курсі подій, що відбуваються.
• Негайно зв'язуватись з учителем, якщо є які-небудь побоювання.
• Цінувати освіту вашої дитини та щодня розповідати їй про важливість навчання. Це, мабуть, найбільш цінна допомога батьків у навчанні дітей. Ті діти, які цінують процес навчання й освіту в цілому, частіше домагаються успіху, а ті, хто не цінує, часто зазнають невдачі.

​Порада 3. Не кажіть погано про вчителя у присутності дитини.

Ніщо так не підриває авторитет учителя, як негативні відгуки й погані слова батьків про нього, висловлені у присутності дітей. Бувають моменти, коли ви незадоволені роботою вчителя, але ваша дитина ніколи не повинна про це знати. Це заважає її освіті. Якщо ви усно й категорично висловлюєте неповагу до вчителя, ваша дитина, швидше за все, братиме з вас приклад. Тримайте при собі ваші особисті думки про педагога й діліться ними лише з адміністрацією школи або самим учителем.

Порада 4. Доводьте до кінця свої обіцянки.

Директори шкіл безліч разів зіштовхуються з ситуацією, коли учень порушує дисципліну, після чого в їх кабінет приходять батьки й висловлюють свою цілковиту згоду з учителем і вибачаються за поведінку свого сина чи доньки. Вони обіцяють ужити заходи і покарати дитину вдома, поза школою. Та коли наступного дня вчитель розмовляє з учнем, той каже, що вдома нічого не сталось.

Дітям потрібні режим і дисципліна. Якщо дитина порушує дисципліну, то наслідки повинні бути як у школі, так і вдома. Це показує їй, що батьки та школа – це однодумці, що їй не вдасться уникнути наслідків поганої поведінки. Але якщо ви не маєте наміру доводити до кінця дисциплінарні заходи, то не обіцяйте цього вчителю. Коли ви так робите, то тим самим даєте дитині зрозуміти, що вона може порушити дисципліну, і ніякого покарання за цим не послідує. Доводьте до кінця свої обіцянки.

Порада 5. Не вірте на слово своїй дитині.

Якщо ваша дитина прийшла додому зі школи і сказала, що вчитель кинув у неї коробку із серветками, як ви на це відреагуєте?​

1. Ви відразу вирішите, що дитина каже правду?
2. Ви зателефонуєте директору школи або зустрінетеся з ним і вимагатимете, щоб цього вчителя відсторонили від уроків?
3. Ви агресивно висунете звинувачення вчителю?
4. Ви зателефонуєте вчителю та призначите зустріч з ним, на якій спокійно попросите пояснити, що сталось?

Якщо ви вибрали будь-який пункт, крім четвертого, то ваш вибір – це найгірший вид ляпаса педагогу. Батьки, які беззастережно вірять звинуваченням дитини на адресу дорослої людини, не прояснивши ситуацію, підривають авторитет цієї людини. Хоча цілком імовірно, що дитина каже правду, учителю необхідно дати право пояснити свою позицію без злісних нападок.

Занадто часто у процесі пояснень діти забувають розповісти про найважливіші (ключові) факти. Вони досить хитрі й винахідливі, і якщо є можливість, завдати вчителю неприємність, вони зроблять це. Батьки та вчителі, які відчувають взаєморозуміння та співпрацюють один з одним, виключають можливість різного роду припущень і помилок, тому що дитина знає, що це не зійде їй з рук.

Порада 6. Не виправдовуйте дитину.

Допомагайте педагогам привчати дитину до відповідальності. Якщо ваша дитина скоїла поганий учинок, не виручайте її, постійно виправдовуючись. Іноді бувають поважні причини, але якщо ви постійно виправдовуєте вашу дитину, то нічим не допомагаєте їй. Ви не зможете вибачатись за неї все життя, тому не дозволяйте їй звикати до ваших виправдань.

Якщо дитина не виконала домашню роботу, не треба телефонувати вчителю й казати, що це ваша вина, тому що ви брали її на футбол. Якщо дитина потрапила в неприємності через те, що б'є іншого учня, не виправдовуйте таку поведінку тим, що це просто старший брат навчив меншого нових прийомів. Міцно стійте на позиціях дисципліни разом зі школою й давайте дітям життєві уроки, які не дадуть їм припуститись серйозних помилок в майбутньому.