Знайти помилку вдалося під час дослідження унікальних властивостей, які раніше приписувалися мозку Гаусса. Швайцер побачила рідкісне переривання центральної борозни на знімках магнітно-резонансної томографії, зроблених у 1998 році, а раніше вважали, що з мозку Гаусса.

Оскільки подібне відхилення, яке зустрічається менш ніж у 1% всіх людей, іноді впливає на рухові і чутливі функції, Швайцер вирішила проаналізувати мозок Гаусса більш докладно. Для подальшого вивчення невролог звернулася до записів анатома Рудольфа Вагнера, який досліджував мозок у 1860 році - через п'ять років після смерті математика.

На літографіях Вагнера мозок Гаусса не містив ніяких видимих ​​відхилень. Переривання центральної борозни, разом з тим, виявилося в знімках мозку Фукса, зроблених у1862 році. «За наявними даними, маркування мізків переплутали незабаром після обстеження Вагнера, коли їх знову діставали для вимірювання поверхні кори», - пояснила Швайцер.

Вчені при цьому вказали, що виявлена ​​помилка ніяк не вплинула на більш ранні дослідження мозку Гаусса. У всіх попередніх працях мозок математика описували як стандартний і нічим не видатний. Справжній мозок Гаусса також відповідає цим критеріям і практично не відрізняється за вагою та розміром.

Додамо, що Карл Фрідріх Гаус народився в 1777 році і більшу частину свого життя провів у Геттінгені. Він працював над фундаментальними дослідженнями в алгебрі, геометрії і математичному аналізі. На честь Гаусса була названа одиниця вимірювання магнітної індукції в системі СГС, яка передувала нинішній системі СІ.

Нагадаємо, в лютому нинішнього року британські вчені змогли об'єднати силу думки двох осіб.